Результати міжнародного дослідження PISA, в якому Україна
вперше взяла участь у 2018 році, свідчать, що реформа «Нова українська
школа» – об’єктивна потреба для держави. Про це заявила Міністр освіти і
науки Ганна Новосад сьогодні, 3 грудня 2019 року, під час презентації Національного і Міжнародного звітів за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.
«Ми розраховуємо на те, що отримані результати стануть сигналом для наших вчителів, батьків та суспільства загалом. Тепер має стати очевидним, що реформа шкільної освіти для України – не забаганка, а об’єктивна потреба»
– зазначила Ганна Новосад
Так, результати українських учнів/студентів у PISA-2018 виявились
гірші, а з математики – значно гіршими порівняно із середніми значеннями
по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку –
держав, які мають високі стандарти в освіті та інших галузях суспільного
життя. Це прослідковується в усіх трьох компетенціях, рівень яких
досліджує PISA, – читацькій, математичній та природничо-науковій.
Згідно з результатами PISA-2018, базового рівня – мінімального, якого
в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, – в Україні
не досягли:
- з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків,
- з математичної – 36%,
- природничо-наукової – 26,4%.
Для порівняння, у країнах ОЕСР базового рівня сформованості читацької
грамотності не досягли 22% підлітків, математичної – 23,9%,
природничо-наукової – 21%.
Окрім країн ОЕСР, результати України доцільно порівнювати з
показниками референтних для України держав – країн зі схожим
соціально-економічним станом та культурно-історичною спорідненістю.
Референтними для України у звіті PISA-2018 є Білорусь, Грузія, Естонія,
Молдова, Польща, Словацька Республіка та Угорщина. У рейтингу
референтних країн Україна випередила лише Грузію та Молдову за всіма
трьома показниками. А Естонія взагалі увійшла до топ-10 країн за
рейтингом ОЕСР.
У загальному рейтингу всіх 78-и країн, які взяли участь у PISA-2018,
позиції визначаються з урахуванням похибок та множинних порівнянь між
країнами на схожих рівнях успішності. Тому загальний рейтинг подається у
діапазоні позицій. Так, Україна займає наступні діапазони у рейтингах
компетентностей:
- читацької – 37-42 позиції,
- математичної – 41-46 позиції,
- природничо-наукової – 35-42 позиції.
«Результати PISA-2018, зокрема, заперечують міф про ефективність
радянської математичної системи освіти. Дослідження показує: 36% наших
15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики.
Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості
стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й
десятковими числами», – наголосила Ганна Новосад.
Міністр повідомила, що 2020/2021 навчальний рік стане роком
математики в Україні – на це є принципова згода Президента України. Така
ініціатива матиме на меті розвиток математичної грамотності у школярів.
Ганна Новосад наголосила, що результати PISA цінні тим, що не просто
показують рівень компетентностей учнів/студентів, а дають можливість
прослідкувати вплив різних чинників на результати навчання. Для цього
PISA досліджує ставлення учителів та батьків, цінності особистості та її
життєву позицію, мікроклімат у закладі освіти та соціально-економічний
стан, у якому перебувають учасники дослідження.
«В результатах PISA кожен може побачити свій вплив на те, яких
успіхів досягають учні у навчанні. Побачити, що він робить добре, що
погано, і яких зусиль конкретно від вас вимагає ситуація, щоб вийти на
якісно вищий результат. Уряд і МОН абсолютно усвідомлюють виклик, який
постав перед нами. Однак жоден уряд не здатен переламати цю ситуацію
самотужки – ми маємо об’єднатися навколо цього завдання спільно з
батьками та вчителями», – зазначила Ганна Новосад.
Зокрема, результати PISA-2018 наочно продемонстрували:
- учительська та батьківська підтримка поліпшують результати навчання,
- обсяг часу, який відводиться на вивчення предметів, критично малий, а сам час навчання використовується неефективно,
- булінг негативно позначається на успішності,
- вищий рівень кваліфікації вчителя позитивно впливає на успішність підлітків.
«Результати України у PISA-2018 потребують ретельного вивчення і
вироблення механізмів для вирішення проблем, які показав звіт. Але
загалом ці результати для нас – точка відліку для оцінки розвитку
шкільної освіти в Україні та основа для розробки ключових політик.
Зокрема – для оцінки результатів НУШ після впровадження реформи у 5-9
класах», – зазначила Ганна Новосад.
За словами Міністра, основними завданнями, які МОН бачить перед собою, є:
- зміна змісту освіти – підготовка стандарту базової та старшої школи з урахуванням результатів PISA;
- системний підхід до підвищення якості підготовки та професійного
зростання вчителів (впровадження супервізії, сертифікації, педагогічної
інтернатури (наставництва) для молодих вчителів, вдосконалення системи
підвищення кваліфікації, реформа системи оплати праці);
- боротьба з нерівністю освіти: максимально необхідні зусилля – від
інвестицій в обладнання до закриття малокомплектних шкіл з низькою
якістю освіти – для кращих результатів дітей;
- проведення додаткових досліджень, які допоможуть правильно
зрозуміти окремі тривожні тенденції, наприклад, чому в хлопців
результати значно гірші, ніж у дівчат;
- наступний 2020-2021 навчальний рік буде оголошено Роком математики в Україні.
Довідково
PISA (Program for International Student Assessment) – міжнародне
дослідження, що проводиться з 2000 року в 80+ країнах. Кожні три роки
дослідження вивчає рівень оволодіння читацькою, математичною та
природничо-науковою компетенціями у 15-річних підлітків. PISA не
перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює,
наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в
реальному житті.
У дослідження беруть участь 15-річні підлітки, оскільки саме в цьому
віці у більшості країн світу закінчують здобуття обов’язкової освіти.
Українські підлітки цього віку, які взяли участь у PISA, під час
дослідження навчались у різних класах закладів загальної середньої
освіти, на 1-му курсі закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації або у
професійно-технічних закладах освіти.
Тести доповнено анкетуванням учнів/студентів, учителів/викладачів,
керівників закладів освіти, батьків. Таким чином PISA вивчає фактори,
які впливають на успішність підлітків – кваліфікацію вчителів, зміст
освітніх програм, кількість часу на навчання, залученість батьків до
участі в житті закладу освіти, загальні цінності особистості тощо.
Джерело: www.kmu.gov.ua
Коментарі
Дописати коментар